- кокетувати
- —————————————————————————————кокетува́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
кокетувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Своєю поведінкою, манерами, одягом неприховано намагатися сподобатися кому небудь, зацікавити когось собою. 2) чим, перен. Виставляти що небудь напоказ; хизуватися чимось … Український тлумачний словник
джеджулитися — люся, лишся, недок. Кокетувати, чепуритися … Український тлумачний словник
жантилювати — ю/ю, ю/єш, недок. Розводити нещиру солодкувату ввічливість, манірно кокетувати, хизуватися … Український тлумачний словник
жирувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Поводитися несерйозно, пустувати, бавитися з ким небудь. || розм. Кокетувати з ким небудь, залицятися до когось. 2) розм. Дозволяти собі надмірне задоволення яких небудь потреб, бажань. 3) мисл. Добувати їжу, пустуючи та… … Український тлумачний словник
кокетування — я, с. Дія за знач. кокетувати … Український тлумачний словник
моргати — а/ю, а/єш, недок. 1) Мимоволі швидко опускати й піднімати повіки та вії. || Швидко заплющуватися й розплющуватися (про очі). 2) до кого, на кого, кому і без додатка. Подавати знак рухом повіки, брови. || Рухаючи бровами, повіками, залицятися,… … Український тлумачний словник
пококетувати — у/ю, у/єш, док. Кокетувати якийсь час … Український тлумачний словник
строїти — I стро/ю, стро/їш, недок., перех. 1) Ставити людей в ряди, шеренги; шикувати. 2) Надавати якому небудь музичному інструментові певної висоти звуку, певного строю; настроювати. 3) розм., рідко. Те саме, що будувати. 4) Організовувати, влаштовувати … Український тлумачний словник
фліртувати — у/ю, у/єш, недок. Займатися фліртом, залицятися, кокетувати (у 1 знач.) … Український тлумачний словник